Юрий Федорченко: почему Квит должен уйти в отставку

Юрий Федорченко: почему Квит должен уйти в отставку

Министр должен уйти в отставку из-за отсутствия стратегии и имитацию диалога с гражданским обществом

Федорченко_m

Автор: Юрий Федорченко, кандидат философских наук, независимый образовательный аналитик-консультант.

В контексті повернення до обговорення нового Порядку присвоєння вчених звань все ж закликаю колег подивитися на проблему з реформою системи вищої освіти трохи ширше. Так, новий Порядок є нераціональним та аморальним за своєю природою. Мені довелося писати про новий Порядок ще рік тому назад, тобто ще до ухвалення сумнівної постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання реалізації статті 54 Закону України «Про вищу освіту» № 656, якою визначено новий «Порядок затвердження рішень про присвоєння вчених звань».

З моєю публікацією «Реформа вищої освіти: компроміс стейкхолдерів» пан міністр мав можливість ознайомитися і навіть назвав її «грою в бісер». До речі, саме Олег Хома запропонував свого часу підготувати мені відповідний аналітичний матеріал.

Отже, майже за півроку до ухвалення відповідного Порядку мною була дана негативна оцінка цьому документу. Пан міністр зневажливо відкинув той аналіз та оцінку.

Після ухвалення у серпні минулого року «Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань», який був значно гірший від першої редакції, я знову підготував відповідну статтю з критичним аналізом нового Порядку Про новий “Порядок (безпорядок?!) затвердження рішень про присвоєння вчених звань”. Мали місце і інші аналітичні матеріали моїх колег та навіть мало місце обговорення нового Порядку у комітеті Верховної Ради з питань науки і освіти 18 березня 2015 року, на якому проект Порядку був підданий нищівній критиці.

Однак це жодним чином не вплинуло на подальші кроки МОН в цьому напрямку, ситуація лише погіршувалася. Жодних вагомих контраргументів ані МОН, ані наближені до керівництва МОН експерти не надали. Поява нового Порядку стала лише наслідком відсутності в керівників МОН стратегії реформування системи вищої освіти.

Так, я вважаю, що міністр має піти у відставку, однак чудово усвідомлюю, що на зміну теперішній команді прийде команда, яка також не буде мати стратегії реформування вищої освіти. Сьогодні важливо не просто відправити міністра у відставку, а й чітко сформулювати причини такої відставки, бо може скластися враження, що міністру та його команді не дали можливості реалізувати якийсь план чи стратегію. Ні, міністр має піти у відставку саме за відсутність у його команди стратегії як такої та за імітацію діалогу з громадянським суспільством. І це дуже важливо. Наступна команда має про це пам’ятати.

Разом з тим, українська академічна спільнота має поділити відповідальність за безвідповідальні дії теперішнього керівництва МОН. Чому? Гадаю, кожен зможе самостійно знайти відповідь на це питання.

osvita.ua