Наверное хотят сократить количество вузов до 200. Как раз чтобы топ-200 наполнить

В Национальном техническом университете «Харьковский политехнический институт» обеспокоены новой системой финансирования высшего обра
DOZOR.KHARKOV.UA
Коментарі
Andrew Sabo

Andrew Sabo А на каком основании проректор надеется на рост производства и на будущую нужность литейщиков (с намеком, что на литейщиков госбюджет должен что-то субсидировать)?

Vardan Vardevanyan

Vardan Vardevanyan “Существование ВУЗов” вже давно під загрозою

Володимир Стельмах

Володимир Стельмах Наверное хотят сократить количество вузов до 200. Как раз чтобы топ-200 наполнить. Когда будет только на топ-50 хватать – будет как у развитых стран 🙂 Силой не закрыть, объединяться не хотят, значит нужно плавно отменять финансирование.

Vardan Vardevanyan

Vardan Vardevanyan А для чого країні висококваліфікована робоча сила? Потрібна людина з сапою чи кіркою І щоб читати не вміла, а тільки кіно дивилася.

Олег Шаров

Олег Шаров Взагалі дивна заява. Кількість місць державного замовлення виділяється на спеціальності і не перерозподіляється між ними. Шкода, що такі поважні люди роблять резонансні і абсолютно неправдиві заяви.

Приховати 22 відповіді
Лілія Авер'янова

Лілія Авер’янова ХПІ минулого року змушені були повернути близько 200 бюджетних місць через недобір. Навіть наявність доступних бюджетних місць не вирішить проблеми існування непрестижних спеціальностей у політехах. Ця проблема має системний характер і зумовлена зниженим попитом на ринку праці або мізерними заробітками

Олег Шаров

Олег Шаров Правильно, а новий механізм призведе не до перерозподілу цих місць на популярні спеціальності, а до їх передачі іншим вишам на ту саму спеціальність, де є охочі їх опановувати. А якщо охочих ніде немає, то таке держзамовлення приречено на скорочення.

Володимир Стельмах

Володимир Стельмах Олег Шаров а чому держава не робить нічого щоб забезпечити набір на непопулярні але потрібні спеціальності? І взагалі ж ніхто незнає які фахівці потрібні державі через 5 років будуть. Зато є орієнтування на бажання абітурієнта.

Олег Шаров

Олег Шаров Орієнтація йде на пріоритети вступника, але це не збільшує обсяг держзамовлення з “популярних” спеціальностей. “Непопулярними” бувають важкі спеціальності та/або безперспективні (передусім, які готують фахівців для підприємств і технологій, які не будуть тривалий період точно актуальними і справді масштабними в Україні). Новий перелік спеціальностей розширив спектр можливих траєкторій для майбутніх випускників, а зміни в системі автоматичного розподілу дозволять зберегти місця держзамовлення в межах цих спеціальностей, а не передавати їх на “популярні”. Будемо рухатись і далі, але радикальні зміни можливі лише в разі суттєвих зрушень з вивченням предметів природничо-математичного циклу в школі.

Леонід Булава

Леонід Булава Довелося спостерігати за тим, як у школах Канади не так давно розпочали відбір дітей до фізико-математичних класів ще з середини початкової школи (після 3-го класу)

Олег Шаров

Олег Шаров В Україні мені відомі приклади з початку основної школи (5 класу), але молодший вік тут не повинен бути єдиним критерієм. Думаю, що набагато більший ефект може дати реально профільна старша школа з потужним наголосом на вивчення предметів відповідного профілю (і без поганого гумору з універсальним профілем).

Леонід Булава

Леонід Булава Якщо старша (профільна) школа буде упроваджуватися тільки з 2028 року, то ефекту чекати ще довго

Ірина Єгорченко

Ірина Єгорченко На жаль, очільники політехнічної освіти чомусь не розуміють суті проблем. По-перше, далеко не факт що потрібно готувати стільки людей за застарілими інженерними спеціальностями. По-друге, масові випускники настільки слабкі, що прийдуть просто отримати порожній диплом – але навіть знаючи це бояться що система зміниться, почнуть вимагати знання і тоді їм диплому не бачити. Якщо реально провести контрольні з математики на 1 курсі політехів – там доведеться вигнати 80% студентів. Який стосунок має ця ситуація до того про що говорить проректор ХПІ? Але про фізмат освіту в школахвони мовчать – навпаки, агітують за скасування ЗНО і свої екзамени щоб брати всіх бажаючих. Я сама знаю нульових випускників технікумів які успішно “вчаться” в КПІ – правда на заочно-платному – але навіщо це все взагалі?

Zoriana Krasnova

Zoriana Krasnova ЗНО не принесло повышения уровня знаний учеников в школах и не повысило качество образования! только миллионы на печатание тестов, их разработку, развозку, содержание аппарата, оплата тех, кто охраняет проведение ЗНО и много много других неэффективных расходов ради одной дурной цели – борьбы с корруцпцией… Которую и ЗНО не решает!

Леонід Булава

Леонід Булава Не можна звинувачувати керівництво вишів: їхнє завдання – зберегти набір студентів, держзамовлення, ставки викладачів. При будь-якій якості здобувачів на вході й на виході. Для регулювання ситуації повинна бути сильна політика ЦОВВ в галузі освіти. Причому, тут доведеться розмежувати завдання якісної підготовки фахівців і амортизації безробіття. Бо зараз дипломи отримують всі, хто став на чергу. Навіть натяк на те, що потрібна фільтрація, відсів нездатних і нероб (хочби при вступі до магістратури) викликає шаленний супротив і озлобленість. Нехай би вже отримували диплом бакалавра. Але бачимо наступне: всі, хто ледве-ледве правдами й неправдами, отримали диплом бакалавра вступають на круті спеціальності в магістратуру (типу “менеджера освіти” чи “педагога вищої школи”). І далі … через декілька років бачимо їх на посадах директорів шкіл, інспекторів, а потім – начальників рай/міськвно…

Ірина Єгорченко

Ірина Єгорченко Леонід Булава потім ми їх бачимо на посадах професорів і докторів педнаук…

Andrew Sabo

Andrew Sabo Леонід Булава А почему вдруг появилась уверенность, что эта профильная школа будет позитивом, а не получится опять КАК ВСЕГДА?

Andrew Sabo

Andrew Sabo Леонід Булава “Навіть натяк на те, що потрібна фільтрація, відсів нездатних і нероб (хочби при вступі до магістратури) викликає шаленний супротив і озлобленість.” +100500! ” через декілька років бачимо їх на посадах ” … зам. деканов, зав. кафедрой, деканов… а скоро увидим их и ректорами, и министрами!

Лілія Авер'янова

Лілія Авер’янова Олег Шаров у нас вже було приречене скорочення армії, наприклад. Це божевілля, але навіть шпиталі опинились у приватних руках (нерентабельні). Тепер зі штанів вистрибуємо, щоб набрати десь отих сучасних фахівців-військових та медиків. Який ще струс має статись, щоб у державі згадали про необхідність стратегічного розвитку? Чому ми всю нашу економіку скорочуємо і лише констатуємо, що фахівці для промисловості не потрібні? Я Вам скажу, чим все закінчиться. Ми перетворимось на Сирію. Або гірше. Країна-споживач без програми стратегічного розвитку і міцної економіки буде територією, яку не жаль бомбити.

Andrew Sabo

Andrew Sabo Лілія Авер’янова Ну, вопрос частично не по адресу – Шаров работает в МОНе, а не в минэкономразвития! Хотя с другой стороны они там в Кабмине так же ж и не выработали ничего внятного касаемо прогноза развития страны и какого-то стратегического видения перспектив, которые собственно и должны определять политику в образовании. В итоге получается, что никто не понимает, куда идем и кого ведем…

Лілія Авер'янова

Лілія Авер’янова Andrew Sabo мы же надеемся на системное мышление всего кабмина. Кто еще , кроме них, решит такую проблему?

Andrew Sabo

Andrew Sabo Лілія Авер’янова Да и Кабмин не так уж и виноват – в программных документах входящих в правительственную коалицию партий та же торричелева пустота! А кто за них голосовал? Народ! Ну вот выходит ему и надо этот вопрос переправить! Где тут у нас фейсбук этого самого народа? 🙂

Лілія Авер'янова

Лілія Авер’янова Ірина Єгорченко ганьбою для Харкова також є смерть мехмату в університеті Каразіна. Його поєднали з фізиками, бо скрізь – біда. Випускники – фізикита математики, гарні, якщо вони є – йдуть на експорт. Це все одно, що здаватись на полі бою в полон

Лілія Авер'янова

Лілія Авер’янова Andrew Sabo но мы же тоже – народ! У нас есть механизмы влияния на принятие решения. От официальных обращений до Майдана, извините. Проблемы такого высокого уровня не может решить один трудовой коллектив, один ректор. Некоторым это не нужно даже внутри ВУЗа. Я очень надеюсь на таких мудрых людей, как О.Шаров. Надо собираться нескольким министерствам и комплексно решать, что делать стране и ее образовательной системе. А пока что страна судорожно восстанавливает силовые структуры и продолжает ничего не развивать в экономике.

Andrew Sabo

Andrew Sabo Лілія Авер’янова Кабмин выполняет волю политиков, а у политиков, как оказалось, с волей то и ку-ку… ну и у народа… Посмотрите, кто мэр в том же майданном Киеве и почему… Так что на высадку марсиан из партии спасителей Украины пока больше надежды. 🙂

Лілія Авер'янова

Лілія Авер’янова Andrew Sabo такая же ситуация у медиков, не только в образовании. Когда это было, чтобы министром здравоохранения никто не хотел работать? Медики понимают, что министерство реально не работает и их проблем не решит. Объединяются в ассоциации и пытаются сами находить механизмы решения проблем. Примерно так, как работают настоящие волонтеры. Т.е. у нас – раздвоение жизни в государстве. Власть делает вид, что решает. Решают другие на самом деле. Но если нам дорога наша работа и наше будущее, мы должны сгруппироваться и добиваться изменений. Иначе нечего делать нашей молодежи в этой стране.

Владимир Белый

Владимир Белый Andrew Sabo У нас поки спрацьовує так, що чи не ВСЕ нове з розряду дійсно хорошого, що саме таким і є у сотнях країн світу, спотворюється до отого КАК ВСЕГДА. І головна причина у потужній хвилі просування тіньових непорядних моделей взаємодії населення з державою та між громадянами також.

Yuriy Rashkevych

Yuriy Rashkevych Необхідно, щоб МОН дав розлогий коментар щодо запропонованої нової системи фінансування. А то пишуть поважні люди всілякі дурниці-страшилки. А потім – “плідна” дискусія на висмоктану із пальця тему.

Олег Шаров
Олег Шаров    Зробимо
https://www.facebook.com/groups/261451893969652/permalink/974864332628401/