НАПН України: НЕОБХІДНИЙ КРОК

Белий n

Владимир Белый
НАПН України: НЕОБХІДНИЙ КРОК

Я переконаний, що перехід до дванадцятирічної школи, попри певне критичне ставлення частини батьків і навіть освітян, є необхідним кроком. По­перше, однією із закономірностей розвитку цивілізації є постійне зростання часу навчання людини. Адже передумови для того, щоб людина стала конкурентною в усіх сферах життя і діяльності, не можна повноцінно реалізувати за 11 років навчання. А намагання це зробити призводять до зменшення якості освіти і перевантаження дитини, що згубно впливає на здоров’я. До речі, ректори провідних університетів Леонід Губерський, Михайло Згуровський та інші колеги відмічають нині досить слабку підготовку частини студентів­першокурсників, особливо це стосується природничих наук.

В Європейському Союзі у школі навчаються довше, ніж у нас, – 12–14 років. Але є нюанс – не в усіх країнах така середня освіта є обов’язковою, хоча її отримує переважна більшість молодих людей. У нашій Конституції зафіксовано обов’язок держави забезпечити отримання загальної середньої освіти. Думаю, що його скасовувати не потрібно, але доречно зауважити, що людина повинна мати можливість її отримувати також у дорослому віці – у тому разі, якщо вона з певних причин у юності вирішила припинити навчання.

Я цілком поділяю думку, що реформа освіти не полягає у механічному додаванні одного року навчання. Користуючись переходом до дванадцятирічки, ми повинні суттєво змінити нашу школу. Наприклад, виокремити чотирирічну початкову і базову середню – 5–9 класи – освіту. Перший­другий і п’ятий­шостий класи варто означити як адаптивні для подальшого навчання. Дуже важливим елементом дванадцятирічної освіти має стати профільна старша школа – 10–12 класи, вона істотно відрізнятиметься від нинішньої, уніфікованої. Перший напрям старшої школи – академічний, який готуватиме учня до навчання у вищій школі. Якщо дитина виявить бажання і здібності поглиблено вивчати, скажімо, природничі дисципліни, то вона зможе робити це безпосередньо в школі, за рахунок збільшення годин і програми, й не буде необхідності звертатися до репетиторів. У результаті дитина отримає міцніші знання, що дасть змогу краще опанувати програму вищої школи.

Запровадити масову старшу академічну профільну школу – досить складно. Легше це зробити у містах, а саме – створити багатопрофільні академічні ліцеї, в яких дитина зможе вибрати власний вектор навчання. Значно важче зробити це в сільській місцевості. Але в жодному разі не можна створювати штучні профілі, що не відповідають запитам дітей, а лише на основі одноосібного рішення вчителя чи адміністрації. Виходом із ситуації може стати навчання молоді із сіл у районних центрах, де працюватимуть потужні профільні ліцеї. Або ж у сільських освітніх округах. Звичайно, для цього треба вирішити питання з підвезенням учнів.

Другий напрям старшої школи – професійний. Професійна освіта, на мій погляд, має складатися з двох рівнів: базового професійного (кваліфікований робітник) і вищого (молодший спеціаліст). Думаю, при формуванні професійної старшої школи варто звернути увагу на мережу ПТНЗ, технікумів і коледжів, піти шляхом їх укрупнення.

У минулому році ми проаналізували зміст навчання в середній освіті – по кожному предмету, в кожному класі. Думаю, що цей матеріал використають, коли складатимуть стандарти і програми нової 12­річної школи –

Про рівень фінансування науки і її значимість для суспільства, про вектори реформування шкільної…
NAPS.GOV.UA|АВТОР: SERHIY DMYTRENKO
Комментарии
Юрий Зайцев
Юрий Зайцев когда вместо “треба змінити” скажет “ми зробимо те і ще оце” – возможно появится шанс. А так трёп
 Владимир Белый
 Владимир Белый Мій прогноз ЯК піде справа далі: ПО-ПЕРШЕ, ціннісну серцевину чіткого відокремлення старшої ланки по ВСІХ параметрах організації справи від основної школи і формування новоякісного національного ЯДРА якісної підготовки на основі профільно-цільової методології буде всерівно забалакано до наявного зараз проекту закону поєднання основної ланки зі старшою як воно є і зараз. Будуть задіяні спотворені аргументи, починаючи з переходу на критику особистостей як таких. ПО-ДРУГЕ, буде запущена “дурилка”, що потрібно ще багато років попередньої підготовки як змісту, учнів, так і вчителів спеціально для старшої профільної ланки. Попри наявність сотень прикладів успішних українських ліцеїв при ВНЗ, котрі десятиліттями обходяться без класів основної школи, але замість справжньої профільності мучаються з 25-ма ОБОВ”ЯЗКОВИМИ предметами у 10 – 11 класах. Як і те, що досить лише надати дозвіл на реалізацію ініціативи по створенню у райцентрах ліцеїв для старшокласників, котрі того бажають. УЯВІТЬ, а як зросте мотивація до створення таких ліцеїв вже з 2018 року завдяки лише одному: дозволити перейти на нові навчальні плани ліцеям для старшокласників (8 – 10 предметів) тим, хто того бажає на умовах їхньої згоди навчатися у трирічному ліцеї (10 – 12 класи). НЕ ТРЕБА буде витрачати зусилля на боротьбу проти противників 12-річної освіти, бо ЗНО буде для всіх одне, а АВТОНОМІЯ закладу дозволить або “дуріти по-старому”, або створювати собі нові умови як провісників оновлення країни вцілому.
Вячеслав Ярмак
 Вячеслав Ярмак Чиновники не будуть змінювати щось на благо (заради) народу!!! Основна мета чиновника – забезпечити себе і своїх близьких матеріально!
 Вадим Кириенко
 Вадим Кириенко Казали та балакали, а потім сіли та заплакали!

https://www.facebook.com/profile.php?id=100008211030257&fref=ufi&pnref=story