Академічне середовище занепокоєно. Є запитання…

 

Комісія МОНУ, щодо ситуації в Національному авіаційному університеті, виявляє все нові та нові подробиці рейдерського захоплення університету та розщирює коло осіб, які в той чи інший спосіб причетні до цього ганебного морального та кримінального злочину.

 

В коло таких сумнівних персонажів може потрапити і голова Комісії, директор департаменту вищої освіти МОНУ Олег Шаров. Ризикованим для нього став діалог у прямому ефірі з незаконно звільненим професором С.Смерічевським.  ось посилання на цей епізод засідання Комісії МОНУhttp://non-speak.org/akademichne-seredovishhe-pochalo-retel/

Камера зафіксувала принаймні два докази того, що пан Шаров відверто лукавить. Перший стосується того, що професор С.Смерічевський вказує на очевидні незаконні управлінські рішення, вчинені нинішньою адміністрацією НАУ. Саме управлінські рішення є предметом її розгляду, а голова Комісії їх «не бачить», або не хоче бачити.

Другий стосується вже відверто нещирої його реакції на аргументи С.Смерічевського, мовляв, нам, як державним службовцям, категорично заборонено чинити тиск на суд. В який спосіб чиниться тиск на суд? Чому Комісія не може дати оцінку управлінським рішенням адміністрації університету? Хто наклав табу на оцінку незаконним управлінським рішенням, які оскаржені в суді? На ці питання О.Шаров категорично відмовляється відповідати. А натомість заспокоює С.Смерічевського запевненнями, що теперішня адміністрація НАУ обов’язково надасть відповідь. Так, та сама адміністрація, яка незаконно звільнила С.Смерічевського, а згодом знову незаконно звільнила «заднім числом», нібито на виконання рішення суду. Якою буде відповідь, усім зрозуміло.

Що відчував професор С.Смерічевський, який нещодавно приїхав до Києва з Донецька, О.Шарову байдуже. На які роздуми наштовхнула відповідь директора департаменту на справедливі вимоги забезпечити його конституційне право на працю – можна лише здогадуватися. Але відео зафіксувало цю моральну розправу чиновника над беззахисним професором.

Але О.Шаров одного разу вже втрутився в долю професора С.Сміречевського. Тоді, правда, заочно.

Суть в тому, що для того, щоб вдруге незаконно звільнити С.Смерічевського, рейдерам необхідно було заручитися підтримкою міністерства і перекласти відповідальність на державну структуру. Харченко звертається до МОНУ з проханням роз’яснити, чи відповідає кваліфікаційним вимогам С.Смерічевський, щоб обіймати посаду завкафедри міжнародної економіки. Міносвіти надає відповідь, що не відповідає. При чому в самому листі наявна ціла низка невідповідностей чинному законодавству, як от: експертна комісія чомусь з Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана (хто і коли її призначав, де зафіксовані та ким підписані висновки – жодного слова): надавати відповідні висновки мала б НАЗЯВО, але вона не приступила до роботи через примхи Квіта, тому цими питаннями надалі опікується управління ліцензування на акредитації міністерства, а аж ніяк не департамент вищої освіти.

А відповідь Харченку підписує… О.Шаров, розв’язуючи, таким чином, руки поплічникам Квіта і відкриваючи шлях до повторного незаконного звільнення професора С.Смерічевського. Чи міг після цього О.Шаров, як голова Комісії, поводитися по-іншому? Не міг, бо сам уже по вуха зав’яз в бородянському смітті.

Вилізають на поверхню брудні оборудки шайки Бадрудінова, Квіта, Майснера, Авдєєва, Харченка, … Шарова щодо рейдерського захоплення НАУ. Кажуть, що існує ще один документ, підписаний О.Шаровим, де вказано, що неуки можуть обіймати посади проректорів і їх кваліфікація «відповідає вимогам». Яким? Закону про вищу освіту, Статуту НАУ?

Отже, ретельний аналіз відповіді МОНУ, підписаний О.Шаровим свідчить про те, що відповідь готувалася в… НАУ, наступницею С.Смерчевського О.Ложачевською. А О.Шарову була відведена роль суто технічна – підписати і відвести удар від рейдерів. Це так само як було з «експертним висновком» Інституту держави і права ім. Корецького, який дозволив Майснеру стати міфічним «першим проректором з адміністрування».

Наводимо лист повністю, щоб усі могли ознайомитися з прикладом участі відповідального працівника МОНУ в рейдерському захопленні Національного авіаційного університету групою Бадрудінова.

231

2

Академічне середовище почало ретельно придивлятися до людини, яка очолює департамент вищої освіти МОН. Є запитання…